У кожного народу є свої темні сторінки історії – війни, революції та інші події, ставлення до яких часом буває неоднозначним і може змінюватися залежно від епохи та ідеології. Саме до таких явищ належить Голодомор 1932 – 1033 років в Україні. За радянських часів згадувати про нього було заборонено, після проголошення Україною незалежності ставлення змінилося радикально. Про Голодомор не тільки заговорили як про факт, що таки був, – йому дали оцінку. Відповідно постановою Верховної Ради, цю трагедію українського народу було визнано – геноцидом.
Голодомор початку тридцятих років відтепер, і певно, назавжди залишиться однією з найактуальніших, гострих і болісних проблем українського суспільства в політичному, науковому, морально – психологічному аспектах. Роки державної незалежності України сприяли дослідженню й висвітленню найбільшої у ХХ столітті катастрофи українців.
Президент Європарламенту закликає народи світу пам’ятати про Голодомор в Україні 1932 – 1933 років. ” Сьогодні ми знаємо, що голод, відомий як Голодомор, справді був страшним злочином проти людства”, наголошує Ханс – Герт Пьоттеринг у поширеній заяві. Масове знищення людей було цинічно й жорстоко сплановано сталінським режимом для проведення політики колективізації проти волі сільського населення України .
Кожен з нас повинен закарбувати Голодомор у нашій пам’яті!
Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі. Україна пам’ятає – світ визнає!
Здобувачі освіти гуртожитку вшанували світлу пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей хвилиною мовчання.
23 листопада не забудьте пом’янути жертв Голодомору запаливши свічку на підвіконні.