8 грудня 2020 року практичним психологом  Бевзюк Ольгою Петрівною проведено просвітницьке заняття з елементами тренінгу «Психологічна готовність здобувачів освіти  до зовнішнього незалежного оцінювання» в групі МСМ-91.

 Мета:

– створити умови для усвідомлення власної відповідальності під час підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання та умови, що сприяють розвитку відповідальності у студентів;

– з’ясувати актуальні проблеми, що виникають у студентів під час іспитів (ЗНО);

– надати інформацію щодо профілактики стресу перед тестуванням.

 Сучасний світ знаходиться в постійному русі. Пристосуватися до умов, які постійно змінюються,  та ефективно себе реалізувати може лише людина з високими адаптивними властивостями. Сучасність потребує особистості, яка вміє діяти, приймати рішення. Тому так важливо не лише добре знати матеріал предмета, з якого проходить тестування, а й уміти працювати з ним, знаходити потрібну інформацію та приймати правильні  рішення.

Психологи розцінюють тестування  як:

1) “перетравлювання” значного обсягу інформації, яке пов’язане з великим навантаженням на мозок;

2) серйозне емоційне напруження і велике навантаження на нервову систему.

Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:

– раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати;

– нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему;

– не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок;

– слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова”, неефективно працює о 6-8 годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.

1. “Ефект краю”. Найкраще запам’ятовується інформація, вкладена на початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.
2. Повторювати матеріал теж слід вдумливо, оскільки після “завантаження в мозок” не повторити цю інформацію, 20-30% її втрачається впродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід працювати з текстом так: спочатку прочитати його, потім повторити вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8-10 годин – учетверте, і ще раз – через добу.
3. Наявність власної стратегії та пошуку відбору інформації, свого інтелектуального стилю полегшує вивчення. Так, знаючи особливості своєї пам’яті, можна вивчати матеріал сприймаючи його побачивши, можна проговорювати його вголос, або переказувати комусь.
4. Аутогенне тренування та власні формули заспокоєння налаштують учнів на впевнений лад та оптимізм.
5. Підтримка батьків – один із чинників успіху. Емоційний батьківський захист – велика підтримка перед іспитом. Можна взяти квитки до театру, просто погуляти, згадати свій період складання іспитів і розповісти про нього дитині – це заспокоює.