8 грудня 2020 року практичним психологом Бевзюк Ольгою Петрівною проведено просвітницьке заняття з елементами тренінгу «Психологічна готовність здобувачів освіти до зовнішнього незалежного оцінювання» в групі МСМ-91.
Мета:
– створити умови для усвідомлення власної відповідальності під час підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання та умови, що сприяють розвитку відповідальності у студентів;
– з’ясувати актуальні проблеми, що виникають у студентів під час іспитів (ЗНО);
– надати інформацію щодо профілактики стресу перед тестуванням.
Сучасний світ знаходиться в постійному русі. Пристосуватися до умов, які постійно змінюються, та ефективно себе реалізувати може лише людина з високими адаптивними властивостями. Сучасність потребує особистості, яка вміє діяти, приймати рішення. Тому так важливо не лише добре знати матеріал предмета, з якого проходить тестування, а й уміти працювати з ним, знаходити потрібну інформацію та приймати правильні рішення.
Психологи розцінюють тестування як:
1) “перетравлювання” значного обсягу інформації, яке пов’язане з великим навантаженням на мозок;
2) серйозне емоційне напруження і велике навантаження на нервову систему.
Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:
– раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати;
– нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему;
– не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок;
– слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова”, неефективно працює о 6-8 годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.
Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.
- “Ефект краю”. Найкраще запам’ятовується інформація, вкладена на початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.
- Повторювати матеріал теж слід вдумливо, оскільки після “завантаження в мозок” не повторити цю інформацію, 20-30% її втрачається впродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід працювати з текстом так: спочатку прочитати його, потім повторити вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8-10 годин – учетверте, і ще раз – через добу.
- Наявність власної стратегії та пошуку відбору інформації, свого інтелектуального стилю полегшує вивчення. Так, знаючи особливості своєї пам’яті, можна вивчати матеріал сприймаючи його побачивши, можна проговорювати його вголос, або переказувати комусь.
- Аутогенне тренування та власні формули заспокоєння налаштують учнів на впевнений лад та оптимізм.
- Підтримка батьків – один із чинників успіху. Емоційний батьківський захист – велика підтримка перед іспитом. Можна взяти квитки до театру, просто погуляти, згадати свій період складання іспитів і розповісти про нього дитині – це заспокоює.