Напевно у тебе були ситуації, коли здається, що в родині ніхто не враховує твою думку, особливо батьки? У відповідь на це ти, скоріше за все, дратуєшся, сваришся з ними, сердишся. Але зовсім не спілкуватися з батьками не виходить, адже ви живете разом. Не йти ж тобі на вулицю через тотальне нерозуміння?! Що ж тоді робити? Як намагатися уникати конфліктів, але при цьому дати зрозуміти батькам, що є речі, в яких ти розберешся самостійно, а лише в деяких випадках може знадобитися їхня допомога? І як зробити так, щоб замість цієї допомоги вони не диктували тобі умови?
Зовсім нещодавно, насилу дотерпівши до приходу батьків з роботи й ледь давши їм віддихатися, ми накидалися на них із докладними розповідями про все підряд: про те, що ми проходили з англійської, про смішного новенького, якого посадили за одну парту, про те, що вчителька з укрмови (ура!) захворіла і контрольну скасували, про супер цікаву нову комп’ютерну гру, – і так до нескінченності. Тепер же ти тільки посміхаєшся, коли те ж саме робить твій молодший брат чи сестричка, а коли справа доходить до тебе, у відповідь на всі питання відтинаєш коротким «нормально» і хочеш швидше закритися у своїй кімнаті, щоб спокійно поговорити з приятелями по телефону.
Ніхто не зможе назвати точний момент, коли з’являється дистанція у стосунках дітей з батьками, коли змінюється зміст розмов, але цілком очевидно, що через це проходять усі люди в процесі дорослішання. Погодься, тепер тобі набагато важливіше поспілкуватися з твоїми приятелями, ніж з батьками. І це природно – ти освоюєш навички самостійного існування, в якому ніхто не повинен водити тебе за руку і страхувати кожен крок.
Але не поспішай «рвати усі ниточки», що пов’язують тебе із домом: навіть якщо зараз у списку твоїх друзів батьки займають далеко не перше місце, вони все-таки залишаються твоїми друзями, а значить, варто докласти хоч трохи зусиль для того, щоб зберегти з ними дружні взаємини.
Як говорити з батьками
Скоріш за все, ти говориш зі своїми друзями набагато частіше і довше, ніж з батьками. Це нормально. Які б чудові стосунки не склалися у вас в родині, ти не можеш залишатися в теплому, але вузькому домашньому колі назавжди. Ти вчишся незалежності і самостійності, ти хочеш самостійно приймати рішення, самостійно обирати спосіб життя, – можна тільки радіти цьому твоєму прагненню. Головне, намагатися не забувати, що не варто відмовлятися від підтримки, допомоги і порад, які тобі можуть дати батьки. Ти скажеш, що з ними не так просто обговорювати серйозні проблеми? Так, непросто. Але перш, ніж говорити про серйозне, можна потренуватися на найелементарніших темах.
Не відмовчуйся, розмовляй з батьками про повсякденні справи. Просто так.
Ти завжди можеш знайти, чим поділитися з дорослими. Кожного дня в твоєму житті відбувається безліч всяких подій, і ти легко можеш порадувати батьків хорошими новинами . Якщо немає бажання говорити про навчання, розкажи про все, що спаде на думку. Головне – виробити звичку ділитися різними подробицями зі свого життя, і це, безумовно, допоможе зберегти і зміцнити контакт між тобою і батьками. А коли прийде час обговорити з ними щось важливіше, тобі буде набагато простіше це зробити.
СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ
ПОРАДИ:
1. Виявляйте увагу.
Цікавтеся, як почуваються батьки, як справи на роботі і.т. ін. Чим швидше ви дорослішаєте, тим більше батьки переживають уявне та явне віддалення від сім’ї. Вони завжди бажають бути потрібними і прагнуть вам допомогти. Тож іноді їхні нав’язливі запитання – всього лише засіб звернути вашу увагу та потреба поспілкуватися з вами. Приділяйте бесідам з батьками хоча б півгодини на день.
2. Розпитуйте батьків про їх минуле.
Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні вам за приємні згадані відчуття. Крім того, ви можете дізнатися багато несподіваного, наприклад, що вони мали дуже схожі проблеми. Можливо, їх досвід стане вам у нагоді.
3. Створюйте атмосферу довіри.
Розповідайте про себе. Ви маєте право на особисте життя. Зовсім не обов’язково викладати все. Але якщо ви мовчатимете, то батьки можуть висунути свої припущення і почати хвилюватись, що ви щось приховуєте. Вони спробують обмежити вашу свободу, щоб уберігти вас … Діліться радощами і хвилюваннями, складнощами, мріями…всім, що у вас на душі.
4. Зробіть так , щоб батьки були спокійні за вас.
Батьки дещо знають сучасну молодь. Якщо ви познайомились із хлопчиком і не поспішаєте познайомити його з батьками, то мама вважає, що він – нахабний обманщик . Якщо ви накачуєте м’язи в якомусь підвалі, можете бути впевненими, що почувши слово «підвал» батьки певно знепритомніють, адже їх асоціації прості: «пляшка», «наркотики»…
Познайомте домашніх зі своїми друзями. Запросіть батьків сходити з вами у вихідний до «тренувальної» зали. Нехай ваші рідні переконаються: все добре! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?
5. Допомагайте батькам бути вашими батьками.
Допомагайте формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, друга якому можна довіряти.
Довіряйте батькам ваші складнощі – радьтеся, вирішуйте їх разом.
Просто будьте люблячими донькою або сином і переймайте досвід батьків.
6. Дистанційна консультація з батьками.
Метод дистанційної консультації допоможе розв’язати проблему або прийняти рішення, коли вам важко щось розповісти батькам прямо Під час вечері ненав’язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попросіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим.
Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки легко впораються, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились…За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Можете скористатися цим під час розв’язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їх досвід, знання життя. Водночас вони пишатимуться довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі порадника для друзів сина чи доньки, вони у важку хвилину завжди вам допоможуть.
7. Важливе робіть заздалегідь.
Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, потрібно робити це заздалегідь.Готуйте батьків завчасно і поступово, а не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» Заздалегідь ознайомте батьків із вашим захопленням. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.
8. Проводьте разом вільний час.
Запросіть маму і тата переглянути з вами телевізійні передачі, цікаві фільми,…- обговорюйте все разом, задавайте питання. Заплануйте з батьками пікнік або відпочинок в парку, на березі річки… Можна і просто прогулятися.
9. Не вимагайте самостійності – виявляйте її.
Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» застелити ліжко … Як вас можуть відпустити на вечірню прогулянку, якщо ви не в змозі вчасно повернутися з технікуму доведіть справами, що ви – доросла, достойна довіри людина. Дотримуйтесь обіцянок. Домовившись повернутися, наприклад о 21.00, зробіть це за дві хвилини до дев’ятої, – мама буде щаслива. Візьміть на себе частину домашніх обов’язків добровільно. Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.
