Заочна форма навчання діє відповідно до державних нормативних документів, Статуту технікуму, Положення ДВНЗ «БМЕТ».

На заочній формі навчання ведеться підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за акредитованими напрямами (спеціальностями) технікуму:

131 «Прикладна механіка»

141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Основна організаційна форма діяльності навчального закладу по під­готовці спеціалістів без відриву від виробництва – лабораторно-екзаменаційна сесія, під час якої проводяться всі види навчальної роботи, передба­чені навчальними планами.

Всі види навчальної роботи студентів, які навчаються без відриву від виробництва , календарні строки виконання контрольних робіт, складання заліків, строки проведення лабораторно-екзаменаційних сесій зазначені в навчальному графіку, який отримують студенти на початку навчального року або семестру.

Протягом навчального року може проводитись одна або дві-три ла­бораторно-екзаменаційні сесії, загальна тривалість яких становить до 30-40 календарних днів, залежно від терміну навчання та спеціальності.

Час проведення сесії слід встановлювати відповідно до навчальних планів із врахуванням інтересів підприємств, на яких працює більшість студентів.

Право на додаткову оплачувану відпустку отримують студенти, які не мають заборгованості за попередній семестр (курс) і до початку лабораторно-екзаменаційної сесії з усіх предметів, які виносяться на сесію, здали на рецензування контрольні роботи і курсові проекти.

Довідку-виклик надсилають студентам до початку лабораторно-екзаменаційної сесії її пред’являють керівникам підприємств (установ) для одержання додаткової оплачуваної відпустки на період сесії. При проведенні декількох сесій довідки-виклики для одержання додаткової оплачуваної відпустки видаються з таким розрахунком, щоб загальна тривалість відпустки на кожному курсі не перевищувала встановленого строку.

Студентам, які з поважних причин не виконали навчальний план у
встановлений графіком термін, адміністрація навчального закладу призначає інший строк лабораторно-екзаменаційної сесії. Ці студеній не втрачають права на додаткову оплачувану відпустку.

Студенти, які не повністю виконали навчальний план-графік і прибули на лабораторно-екзаменаційну сесію, допускаються до всіх занять, а також до складання екзаменів з тих предметів, з яких виконані всі передбачені навчальним планом домашні контрольні роботи, без права на додаткову оплачувану відпустку.

У період лабораторно-екзаменаційної сесії тривалість теоретичних занять не повинна перевищувати 10годин на день  , якщо пере­дбачається проведення лабораторно-практичних робіт.

Під час лабораторно-екзаменаційних сесій проводяться всі передбачені для студентів-заочників форми навчальної роботи: настановчі, оглядові, практичні і лабораторні заняття, консультації, класні контрольні роботи, заліки, екзамени.

Всі навчальні заняття, проведені з студентами-заочниками, повинні бути відображені в журналах навчальних занять і консультацій, відомостях класних контрольних робіт, приймання усних заліків, курсових робіт (проектів), екзаменів.

Навчальні заняття і екзамени слід чергувати та рівномірно розподіляти на весь період сесії.

Розклад навчальних занять і екзаменів складається і затверджується директором не пізніше як за 10 днів до початку лабораторно-екзаменаційної сесії.

2  ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчальні плани для підготовки спеціалістів без відриву від виробництва (заочною формою навчання) розробляються відповідно до переліку спеціальностей у вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації на основі навчальних планів для однойменних спеціальностей денної форми навчання, складених на базі освітньо-професійних програм, і затверджуються керівником навчального закладу.

У навчальних планах визначають перелік та обсяг нормативних і ви­біркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби поточного та підсумкового контролю.

При складанні навчальних планів слід   враховувати:

1. Загальна тривалість лабораторно-екзаменаційних сесій у навчальному році має бути: для І-ІІ курсів – 30 календарних днів, для ІІІ курсу -40 календарних днів.
2. Назви предметів та групування їх за циклами, кількість і обсяг часу на курсові проекти (роботи), форми завершення навчання повинні бути ідентичні навчальним планам денної форми навчання
3. Графік навчального  процесу складається з урахуванням  зайнятості студентів-заочників на виробництві: у ньому визначаються терміни навчання по курсах, лабораторно-екзаменаційних сесій, виробничих практик , завершальних форм навчання, канікул.
4. Початок навчального року у перший рік навчання – 1 вересня,   за­кінчення на всіх курсах 30 червня.
5. Залежно від місцевих умов навчальним закладам надається право проводити лабораторно-екзаменаційні сесії протягом навчального року за кілька періодів при збереженні загальної тривалості їх на кожному курсі.
6. Канікули загальною тривалістю 8-10 тижнів умовно фіксуються у графіку навчального процесу на період з липня по серпень.
7. Кількість годин на аудиторні заняття з усіх дисциплін встановлюється в межах 20 відсотків від обсягу аудиторного часу, що від­водиться на вивчення предметів за навчальним  планом денної форми навчання.
8. Час на проведення консультацій з усіх дисциплін, що вивчаються протягом навчального року, потрібно планувати з розрахунку 12% від за­гального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення дисципліни на академічну групу.

Консультації можуть бути очно-груповими, індивідуальними, пись­мовими.

9. За рахунок часу передбаченого на консультації, проводяться за­няття з основ організації самостійної роботи студентів-заочників у обсязі 9 годин та виховні заходи із студентами в обсязі 14 годин на рік.
10. У навчальних планах заочної форми навчання передбачаються такі форми контролю знань:

• екзамени, як правило, з усіх дисциплін, що вивчаються протягом навчального року; кількість їх не повинна перевищувати 9 на рік;
• семестрові диференційовані заліки;
• загальна кількість домашніх контрольних робіт з усіх дисциплін не повинна перевищувати 10, а з одного предмета – 2;
• навчальним закладам надається право заміняти частину домашніх контрольних робіт усними заліками.

Навчально-виховна і методична робота на заочних відділеннях повинна проводитися на основі чіткого планування, яке забезпечить неухильне підвищення якості підготовки спеціалістів.

Система планування роботи на заочному відділенні передбачає скла­дання перспективних, річних і поточних планів:

1. Робочий план навчального процесу;
2. Графік навчального процесу;
3. План педагогічного навантаження викладачів на навчальний рік;
4. Розклад учбових занять, курсових і державних екзаменів, захисту дипломних проектів;
5. Планування виробничої практики;
6. Планування дипломного проектування,

3  ФОРМИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ

Для визначення рівня засвоєння програмного матеріалу студентами-заочниками та вміння застосовувати знання при розв’язанні практичних завдань передбачаються такі основні форми контролю навчальної роботи: екзамени, домашні та підсумкові контрольні роботи, заліки, співбесіди тощо.

Знання, уміння та навички студентів визначаються оцінками (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а також заліком (“зараховано”, “не зараховано”).

За домашні контрольні роботи ставиться оцінка “зараховано” або “не зараховано”, а за лабораторні, практичні заняття і підсумкові письмові класні

контрольні роботи, курсові проекти (роботи), виробничу переддипломну практику виставляється залік з диференційованою оцінкою.

У виписку до диплому або в академічну довідку підсумкові оцінки виставляються за останніми результатами лабораторно-екзаменаційної сесії або за ту сесію, на якій вивчалась найбільша кількість матеріалу. Переведення студентів на наступний курс, залишення на повторний курс, встановлення строків повторного складання екзаменів оформляється наказом директора вищого навчального закладу.

Порядок складання екзаменів

Після лабораторно-екзаменаційної сесії підсумкові оцінки переносяться в навчальну картку студента.

Перелік предметів, з яких складається екзамен, зазначений у навчальних планах. Студенти-заочники складають екзамени переважно у період лабораторно-екзаменаційних сесій .

Екзаменаційні білети для проведення усних екзаменів, завдання для письмових екзаменаційних робіт складаються викладачами відповідних предметів, обговорюються на засіданні циклових методичних комісій і затверджуються директором навчального закладу не пізніше як за місяць до початку лабораторно-екзаменаційної сесії.

До екзаменаційної сесії допускаються студенти, які виконали навчальний план, не мають заборгованості за попередній курс і не пізніше першого дня сесії подали зараховані контрольні роботи, курсові проекти (роботи) та інші завдання з дисциплін, що виносяться на сесію. До екзамену з конкретної дисципліни допускаються студенти, які виконали всі завдання згідно з навчальним планом: лабораторні та практичні роботи, курсові проекти (роботи), інші завдання.

Позитивні оцінки заносяться в екзаменаційну відомість.

На проведення усного екзамену передбачається 0,3 навчальної годи­ни на кожного студента.

Студентам, які успішно навчаються і виконали повністю навчальний план поточного року, адміністрація навчального закладу може дозволити достроково складати екзамени з предметів наступного курсу за умови виконання ними контрольних робіт, лабораторних і практичних занять, курсових проектів (робіт) з цих предметів.

Студенти, які повністю виконали навчальний план курсу і успішно склали всі екзамени, переводяться на наступний курс.

Студенти, які мають за результатами сесії більше двох незадовільних оцінок, з навчального закладу відраховуються.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованність до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється директором навчального закладу.

Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Екзамени потрібно рівномірно розподіляти на весь період сесії з ін­тервалом між ними не менше двох днів. Дозволяється проводити в один день у навчальній групі тільки один екзамен.

Домашні контрольні роботи

Однією із основних форм навчальної самостійної роботи студентів-заочників в міжсесійний період і формою проміжного контролю є домашні контрольні роботи, кількість яких встановлено навчальним планом.

Завдання на виконання контрольних чи розрахунково-графічних робіт, а також курсових проектів та робіт студент отримує на попередній лабораторно-екзаменаційній сесії або впродовж міжсесійного періоду, але не пізніше одного місяця до початку сесії.

Викладач курсу  розробляє методичні вказівки для самостійного вивчення матеріалу, в змісті яких мають бути завдання для виконання контрольних або розрахункового-графічних робіт, питання що виносяться на залік,або екзамен, короткий виклад матеріалу (питань), який передбачений для самостійного вивчення, приклади розв’язку типових задач.

Контрольні роботи повинні надаватися студентами для перевірки в установлені графіком навчального процесу строки. Як виняток, допускається прийняття до перевірки робіт перед початком сесії   з врахуванням поважних причин, підтверджених документально.

Кожна здана (надіслана) домашня контрольна робота перевіряється і рецензується викладачем в строк не більше семи днів. Якщо домашня контрольна робота не повністю відповідає вимогам, вона надсилається з детальною рецензією студенту для додаткової роботи з навчальним матеріалом і повторного виконання та рецензування..

Замість виконання домашньої контрольної роботи може проводитись усний залік.

Термін проведення усного заліку ви­значається розкладом занять

Для заліку відводиться 0,3 навчальної години на одного студента.

Перелік предметів і контрольних робіт, з яких можлива заміна домашньої контрольної роботи на усний залік, визначається предметними методичними комісіями і затверджується керівництвом навчального закладу.

Після складання студентами екзаменів (заліків) контрольні роботи знищуються, про що складається відповідний документ (акт) із зазначенням переліку робіт і прізвищ студентів. Акти про списання зберігаються протягом одного календарного року.

4  ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ

Мета і зміст практики

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.

Переддипломна практика студентів проводиться перед виконанням дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирається фактичний матеріал для виконання дипломного проекту.

Організація і керівництво практикою

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням в технікумі здійснює заступник директора з навчально-виробничого навчання.

Керівник практики:

• контролює підготовленість баз практики;
• забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику;
• повідомляє студентам про систему звітності з практики, прийняту цикловою комісією;
• контролює забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів;
• приймає заліки з практики;
• подає заступнику директора з практичного навчання письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями щодо поліпшення практики студентів.

Для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, вищі навчальні заклади можуть передбачити практику тривалістю до одного місяця згідно з Положенням.

Студенти вищих навчальних закладів при проходженні практики зобов’язані:

• до початку практики одержати від керівника практики від учбового закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
• своєчасно прибути на базу практики;
• у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;
• вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
• нести відповідальність за виконану роботу;
• своєчасно скласти залік з практики.

Підведення підсумків практики

Після закінчення терміну практики студенти  звітують про виконання програми та індивідуального завдання.

Загальна і характерна форма звітності студента за практику – це подання письмового звіту.

Письмовий звіт разом з іншими документами, установленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та ін.), подається  на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, мати розділи з питання охорони праці, висновки і пропозиції, список використаної літератури та     інше. Оформлюється звіт за вимогами, які встановлює вищий навчальний заклад, з обов’язковим врахуванням єдиного стандарту конструкторської документації (ЄСКД).

Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом.

Студент, який в останнє отримав негативну оцінку по практиці відраховується з вищого навчального закладу.

5  КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ НА ЗАОЧНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

Мета курсового проектування

Метою виконання курсових проектів або робіт є розвиток навичок самостійної творчої роботи, поглиблення, закріплення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комп­лексного вирішення конкретного фахового завдання

Виконуються курсові проекти (роботи), як правило, після вивчення всього курсу або певного розділу, які забезпечують достатній рівень знань для цієї роботи.

Завдання на курсове проектування

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати програмі навчальних дисциплін, практичним потребам конкретного фаху та навчальним цілям

Обсяг завдання на курсове проектування мас: бути розрахований на виконання цієї роботи у визначений навчальним планом час

При розробці завдання на курсовий проект потрібно також враховувати, що він може бути складовою частиною дипломного проекту, особливо якщо це реальне проектування або робота дослідницького характеру

З метою наближення курсового проектування до реальних умов виробництва завдання доцільно будувати на фактичному матеріалі, пов’язуючи його з трудовою діяльністю студентів-заочників.

Якщо роботи студентів-заочників мають авторські свідоцтва на винахід і раціоналізаторську пропозицію і виконані за період навчання, то їх доцільно зараховувати як курсові або дипломні проекти за умови відповідності їх змісту дисципліни, що вивчається

У завдання на курсовий проект (роботу), як правило, слід включати проектування та розрахунок деталей і механізмів, нескладних інженерних споруд, ділянок та систем, технологічних процесів, що відповідають профілю спеціальності. В нього також може бути включено проектування, розрахунок і виготовлення лабораторного обладнання та наочних посібників, що буде являтися реальною частиною проекту.

Завдання на курсове проектування повинно бути індивідуальним і різноманітним за змістом, але приблизно однаковим за ступенем складності

Видаються завдання кожному студенту за формою.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) та їх виконання визначається навчальним закладом.

Як правило, завдання на курсове проектування розглядається відповідною  цикловою комісією за поданням керівників курсового проектування, затверджується заступником директора з навчальної роботи і видається студентам не пізніше, ніж за місяць до терміну здачі курсового проекту (роботи).

Бланк завдання брошурується разом з пояснювальною запискою.

Оформлення курсового проекту

Курсовий проект (робота) складається з пояснювальної записки  надрукованої згідно із стандартами на текстові матеріали, та графічної частини: креслень, схем, діаграм і т. ін., виконаних, як правило, олівцем. Крім того, в реальній частині проекту можуть виготовлятися макети, моделі та інші вироби.

Обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати 15-20 сторінок Опис технологічного процесу в загальний обсяг пояснювальної записки не входить.

В пояснювальній записці дається список літератури, якою користувався студент при виконанні курсового проекту (роботи).

Обсяг графічної частини курсового проекту не повинен перевищувати трьох аркушів формату А1, а курсової роботи – півтора аркуша. Креслення мають відповідати всім вимогам стандартів.

Як для звичайних, так і для реальних курсових проектів (робіт) обсяг пояснювальної записки та графічної частини є рекомендованим і вста­новлюється в кожному конкретному випадку відповідною цикловою комісією навчального закладу.

Організація курсового проектування

Загальне керівництво курсовим проектуванням здійснює заступник директора з навчальної роботи.

Безпосереднє керівництво курсовим проектуванням здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами відповідної дисципліни.

Керівник проводить настановчі заняття та консультації із всіх питань курсового проекту за рахунок часу, відведеного навчальними планами на курсове проектування з даної дисципліни. Крім того, він має забезпечити студентів-заочників всіма методичними матеріалами, розробити графік виконання курсового проекту чи роботи.

Перед початком курсового проектування проводиться вступне заняття, на якому пояснюється завдання на курсовий проект та його значення для підготовки спеціаліста відповідного профілю, повідомляється приблизний план пояснювальної записки, вимоги до графічної частини проекту, приблизний розподіл часу на виконання окремих частин завдання

Керівник повинен також провести з кожним студентом-заочником індивідуальну бесіду, в результаті якої тема курсового проекту може бути уточнена

Виконані і підписані студентами курсові проекти у визначений термін здаються керівнику курсового проекту, який перевіряє якість роботи і її відповідність обсягу, встановленому у завданні.

Після перевірки креслення та пояснювальна записка підписуються викладачем і повертаються студенту для ознайомлення з виправленнями та вказівками викладача Реальна частина проекту представляється на перевірку раніше.

Захист курсового проекту проводиться перед комісією у склад якої визначається наказом директора.

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чо­тирибальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” У разі одержання незадовільної оцінки студенту може бути видане інше завдання і встановлений термін для розробки і захисту курсового проекту

Курсові проекти (роботи) зберігаються протягом року, а потім списуються в установленому порядку.

6   ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ НА ЗАОЧНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

Дипломне проектування є завершальним етапом навчання і передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих та інших завдань, а також розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту.

Тема і завдання на дипломне проектування

Теми дипломних проектів повинні відповідати сучасним вимогам науки і техніки, вміщувати основні питання, з якими спеціалісти будуть зустрічатися на виробництві. За ступенем складності теми мають відповідати обсягу теоретичних знань і практичних навичок, одержаних студентами під час навчання.

Теми дипломних проектів розробляються викладачами навчального закладу разом із спеціалістами підприємств, зацікавлених у розробці проектів, і розглядаються відповідними цикловими комісіями.

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту, визначену цикловими  комісіями, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Закріплення за студентами тем дипломних проектів (з визначенням керівника і терміну виконання) оформляється наказом директора навчального закладу.

Після затвердження тем керівники дипломного проектування розробляють індивідуальні завдання для кожного студента. Обсяг його має відповідати часу, що відводиться на дипломне проектування.

В індивідуальних завданнях на дипломні проекти передбачаються розрахунково-конструкторські питання, а також питання технології і механізації, економіки і організації виробництва, техніки безпеки, екології та безпеки життєдіяльності.

Завдання на дипломні проекти розглядаються цикловими комісіями, підписуються керівником дипломного проектування і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Завдання на дипломний проект видаються студентам-заочникам не пізніше як за два тижні до початку виробничої переддипломної практики.

Зміст та оформлення дипломного проекту.

Дипломний проект складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Пояснювальна записка має бути надрукована на одному боці аркуша формату А 4.

У пояснювальній записці приводиться список використаної літератури, довідників, стандартів та інших матеріалів.

Графічна частина проекту виконується залежно від спеціальності і теми на 2-6 аркушах формату  А4 з форматуванням А1в електронному варіанті . Всі умовні позначення, шрифти, масштаб повинні відповідати діючим стандартам.

Зміст пояснювальної записки визначається залежно від профілю спеціальності, теми і характеру дипломного проекту.

Дипломні проекти повинні вміщувати розробку питань технології, конструювання, організації та економіки виробництва на підставі найновіших прогресивних форм організації і технології виробництва та останніх досягнень науки і техніки.

У склад дипломного проекту можуть входити також виготовлені студентами-заочниками вироби, що відповідають завданню на дипломний проект.

Рішення державної кваліфікаційної комісії за результатами захисту дипломного проекту приймається індивідуально для кожного студента.

Організація та порядок дипломного проектування

До направлення студентів-заочників на виробничу переддипломну практику з ними проводиться вступна бесіда про значення та завдання ди­пломного проектування, обсяг роботи, принципи складання пояснюваль­ної записки, її примірний план, оформлення графічної частини проекту, приблизний розподіл часу на виконання кожної частини, необхідність підбору матеріалу для дипломного проектування і т. ін.

Для надання допомоги студентам при виконанні дипломного проекту наказом директора навчального закладу призначаються керівники дипломного проектування з числа викладачів спеціальних предметів або кваліфікованих інженерів інших організацій.

До кожного керівника дипломного проектування може бути прикріплено не більше 8 студентів

Крім основного керівника дипломного проектування, можуть при­значатися консультанти з окремих частин проекту.

Загальне керівництво дипломним проектуванням здійснюється за­ступником директора з навчально-виробничої роботи, якій організовує дипломне проектування, регулярно перевіряє хід його та здійснює методичний контроль керівників.

Основними обов’язками керівника дипломного проектування є участь у визначенні тем та розробка індивідуального завдання на дипломний проект для кожного студента;

надання допомоги студентам у визначенні переліку питань і матеріалів, які вони повинні вивчити і зібрати під час виробничої переддипломної практики;

консультації студентів-заочників з питань порядку і послідовності виконання дипломного проекту;

допомога студентам у розрахунковій, графічній, економічній та інших частинах проекту тощо;

консультації студентів з питань вибору варіантів і конструкцій споруд, обладнання і технології виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, нормування, організації робіт, економічного обґрунтування рішень, що приймаються в проекті;

надання допомоги студентам у підборі літератури, якою вони повинні користуватися, виконуючи проект;

регулярна перевірка графіка виконання дипломного проекту;

присутність при захисті студентами дипломних проектів

Кожен студент разом з керівником складає графік виконання дипломного проекту з визначенням строків закінчення окремих етапів роботи. Графіки можуть затверджуватися заступником директора з навчально-виробничої роботи. На підставі цих графіків складається розклад захисту дипломних проектів, який затверджується директором навчального закладу.

На період дипломного проектування студенти-заочники можуть виконувати дипломні проекти на виробництві, де вони проходять виробничу переддипломну практику, або за місцем роботи. На підприємствах для цієї роботи студентам-заочникам виділяють місця.

У визначені строки студенти-заочники звітуються перед керівниками за виконану роботу.

Після закінчення роботи керівник підписує пояснювальну записку і креслення і разом із завданням і своїм письмовим висновком представляє дипломний проект у навчальну частину.

Рецензування дипломних проектів

Рецензенти дипломних проектів призначаються директором навчального закладу за погодженням з головою державної кваліфікаційної комісії з числа досвідчених інженерів або викладачів спеціальних предметі, які не призначені керівниками дипломних проектів чи консультантами з окремих питань.

Рецензія повинна вміщувати:

висновок про відповідність дипломного проекту дипломному завданню;

характеристику виконання кожного розділу проекту, використання дипломником останніх досягнень науки і техніки, глибини економічних обґрунтувань, прийнятих у проекті рішень;

оцінку якості виконання графічної частини і пояснювальної записки до дипломного проекту;

перелік позитивних якостей дипломного проекту та основних недоліків його, якщо вони мають місце;

відгук про проект в цілому, висновок про можливість використання роботи студента на виробництві.

Студент має бути ознайомлений із змістом рецензії не пізніше як за день до захисту його.

Внесення змін у дипломний проект після одержання рецензії не до­пускається

Після ознайомлення з проектом, відгуком керівника та рецензією заступник директора з навчальної роботи вирішує питання про допуск студента-заочника до захисту дипломного проекту і передає дипломний проект у державну кваліфікаційну комісію.

Допуск до захисту дипломних проектів оголошується наказом директора навчального закладу.

Захист дипломних проектів

Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної кваліфікаційної комісії.

Державна кваліфікаційна комісія створюється єдиною для всіх форм навчання: денної, заочної та екстернату.

Державна кваліфікаційна комісія створюється щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входить голова і її члени.

Голова комісії призначається міністерством, якому підпорядкований навчальний заклад, на пропозицію директора з числа провідних спеціалістів підприємств або вчених.

До складу державної кваліфікаційної комісії входить: директор вищого навчального закладу або заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділення, голови циклових комісій, провідні спеціалісти виробництва, викладачі-керівники дипломного проектування.

Персональний склад членів державної кваліфікаційної комісії за­тверджується директором навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку її роботи.

Розклад роботи державної кваліфікаційної комісії погоджується з головою комісії і затверджується заступником директора з навчальної роботи.

Заступником директора з навчально-виробничої роботи перед захистом дипломних проектів подаються державній кваліфікаційній комісії такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практики та з державних екзаменів;
• відгук керівника про дипломний проект,
• рецензія на дипломний проект.

Державній кваліфікаційній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту; документи, що вказують на практичне застосування проекту, макети, зразки матеріалів, виробів тощо

Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної кваліфікаційної комісії за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності її голови.

Захист дипломних проектів може проводитись як у навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика  проектів становить практичний інтерес.

Результати захисту дипломних проектів визначаються оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, незадовільно”.

Результати захисту дипломних проектів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної кваліфікаційної комісії.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу),  відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки  “добре”, склав державні екзамени з оцінками “відмінно”, захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою “відмінно”, а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією циклової методичної комісії, видається документ про освіту з відзнакою.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня та видання йому державного документа про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, державна кваліфікаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов’язаний розробляти новий за темою, визначеною цикловою методичною комісією.

Студент, який не захистив дипломний проект, допускається до повторного захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам-заочникам, які не захищали дипломний проект з поважної причини, підтвердженої документально, директором навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної кваліфікаційної комісії із захисту дипломних проектів, але не більше ніж на один рік.

Всі засідання державної кваліфікаційної комісії протоколюються. У протоколи заносяться оцінки, одержані при захисті дипломного проекту, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також, який державний документ (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-заочнику, що закінчив вищий навчальний заклад.

Протоколи підписують голова та члени державної кваліфікаційної комісії Книга протоколів зберігається у навчальному закладі.

Зберігання дипломних проектів

Дипломні проекти зберігаються в архіві вищого навчального закладу протягом п’яти років.

Після цього терміну питання про зберігання дипломних проектів вирішується спеціальною комісією, що створюється наказом директора.

Кращі дипломні проекти, які мають навчально-методичну цінність, можуть використовуватись у навчальних закладах як навчальні посібники в кабінетах дипломного проектування або в кабінетах спеціальних дисци­плін. Ці дипломні проекти можуть видаватися студентам-заочникам лише під наглядом викладач.