| Структура уроку | Зміст уроку | Форми проведення уроку |
| 1. Організаційна частина. | 1) налаштування психологічного настрою учнів на продуктивну роботу;
2) емоційна насиченість пізнавальної діяльності учнів; 3) усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно – пошукового поля. |
1) взаємне вітання викладача та учнів, організація уваги;
2) розгляд проблемних питань у формі: – доповіді; – повідомлення; – реферату; – творчої роботи; – елементів гри. |
| 2. Актуалізація опорних знань учнів. | 1) створення оптимальних психолого – дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій викладача та учнів;
2) мотивація навчання учнів; 3) відшукування зв’язків опорних знань учнів з невідомими знаннями; 4) перевірка домашнього завдання; 5) змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчального діалогів; 6) введення в нову тему уроку; 7) взаємозв’язок і доступність різних проблемно – діалогових форм пошукового осмислювального процесу викладача і учня; 8) актуалізація мотиваційних резервів учнів. |
1) фронтальне, індивідуальне та бліцопитування;
2) бесіди (вступна, повідомлення); 3) розв’язування кросвордів, тестів; 4) короткі самостійні роботи (теорія, задача, практична робота); 5) читання науково – популярної літератури; 6) доповіді; 7) повідомлення тощо. |
| 3. Постановка завдань уроку. | 1) вибір оптимальних рівнів розв’язання учнями проблемних завдань залежно від інтелектуально – вольових можливостей учнів. | |
| 4. Пояснення нової теми. | 1) сприймання та усвідомлення учнями фактичного матеріалу;
2) мінімізація теоретичного матеріалу теми; 3) ґрунтовна психологічна готовність учителя й учня до спільного пошуку нових знань; 4) осмислення зв’язків і залежності між елементами матеріалу, що вивчається. |
1) вступні мотиваційні та пізнавальні вправи;
2) лекція; 3) науково – популярна розповідь, аналіз фактичного матеріалу; 4) бесіда; 5) робота з таблицями, схемами, рисунками, графіками. |
| 5. Оперативний контроль. | 1) оцінювання учнями правильного розуміння набутих знань;
2) корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією; 3) визначення ступеню оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смилового змісту матеріалу, що вивчають; 4) стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. |
1) система завдань для оцінки рівнів і розуміння навчального матеріалу (засвоєння учнями знань у стандартних та інноваційних умовах);
2) розв’язання корекційних задач і тестів; 3) міні – диспут, дискусія. |
| 6. Закріплення вивченого на уроці. | 1) відпрацювання способів навчальної діяльності;
2) творче перенесення знань учнів у нові умови діяльності; 3) взаємооцінка засвоєних знань і вироблених умінь учнями; 4) осмислення діяльності в різних ситуаціях. |
1) система вправ для вироблення вмінь і навичок;
2) диференціація навчальних завдань, форм і методів діяльності для практичного використання знань; 3) короткі практичні роботи; 4) досліди; 5) евристичні бесіди тощо. |
| 7. Систематизація та узагальнення знань. | 1) тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями;
2) структурування матеріалу, що вивчають, встановлення логічних зв’язків; 3) оформлення систематизованих знань; перехід від вузьких до широких узагальнень. |
1) узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки, що розглядаються на уроці;
2) науково – популярна розповідь; 3) тести; 4) евристична бесіда; 5) бліц – опитування реконструктивного й творчого напряму; 6) семінари, конференції, практикуми; |
| 8. Підсумки уроку. | 1) підведення підсумків розглянутих на уроці знань;
2) пояснення домашнього завдання; 3) оцінювання знань учнів. |
1) короткий огляд змісту уроку;
2) написання на дошці номерів завдань; 3) оголошення оцінок (балів) з коротким коментарем. |
Модель проведення уроку теоретичного навчання
Викладачам